- підгвинтити
- див. підгвинчувати.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
відгвинтити — див. відгвинчувати … Український тлумачний словник
відгвинтити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
підгвинтити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
відгвинчений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відгвинтити … Український тлумачний словник
підгвинчений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до підгвинтити … Український тлумачний словник
підгвинчуватися — уюся, уєшся, недок., підгвинти/тися, нчу/ся, нти/шся, док. 1) тільки док., розм., перен. Стати більш зібраним, підтягнутим, бадьорим. 2) тільки недок. Пас. до підгвинтити … Український тлумачний словник
попідкручувати — ую, уєш, док., перех. 1) Підкрутити що небудь (про багатьох). 2) Підгвинтити багато чого небудь. || Покрутивши, відрегулювати багато чогось … Український тлумачний словник
відшрубувати — дієслово доконаного виду відгвинтити діал … Орфографічний словник української мови